Пірус Владислав Володимирович

Заслужений діяч мистецтв України,
асистент кафедри виконавського мистецтва,

провідний концертмейстер
викладач дисциплін:
«Загальне фортепіано»

 

<strong>Персональна інформація</strong><strong>Основні публікації</strong><strong>Діяльність</strong><strong>Галерея</strong><strong>Контакти</strong>

Пірус Владислав Володимирович (01.07.1979), заслужений діяч мистецтв України, провідний концертмейстер, асистент кафедри, викладач загального фортепіано. Освіта – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (2001 р. у класі доцента, заслуженої артистки України Терези Кальмучин), кваліфікація – викладач музики.

Має ряд публікацій наукового та навчально-методичного характеру: у співавторстві з проф. Пірусом В. С.– нотний збірник «Пісні, романси та арії з репертуару Народного артиста України Володимира Піруса», у співавторстві з проф. Пірусом В. С. та доц. Кващуком В. Я. видав навчальний посібник «Вокалізи для високого голосу у супроводі фортепіано», у співавторстві з проф. Пірусом В. С.– навчальний посібник «Стрілецька трійця»(Михайло Гайворонський, Роман Купчинський та Левко Лепкий в сузір’ї поетів-піснярів часів національно-визвольних змагань), у співавторстві з проф. Пірусом В. С.– навчальний посібник «Вокальні твори українських композиторів на вірші Тараса Григоровича Шевченка з репертуару народного артиста України Володимира Піруса».

Пірус В.С., Пірус В.В., Вишневська С.В. Маловідомі співаки української діаспори. Софія Романко-Муцак. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / [редактори-упорядники М. Пантюк, А. Душний, І. Зимомря]. Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика», 2021. Вип. 42. Том 2. С. 44-49.

Свою творчу діяльність розпочав у 1995 році , як концертмейстер та вже впродовж багатьох років є незмінним концертмейстером народного артиста України Володимира Піруса.У цей час розвинув масштабну гастрольно-концертну діяльність з різними творчими колективами на теренах області та України:
• з1999 р.–соліст-інструменталіст муніципального естрадно-симфонічного оркестру м. Івано-Франківська;
• з2001 р. – провідний концертмейстер кафедри співу Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника;
• з2005 р.–артист муніципального хору «Галицькі Передзвони», а з 2016 року концертмейстер хору;
• з2009 р. – соліст-інструменталіст Академічного камерного оркестру «Harmonia Nobile» Івано-Франківської обласної філармонії імені Іри Маланюк;
• в період з 2003 до 2005 рр. та з 2006 до 2008 рр. працював солістом-інструменталістом Сеульського естрадно-симфонічного оркестру (SeoulPopsOrchestra) м. Сеул, Південна Корея.
Концертна діяльність відбувалась як на теренах України, так і за її межами: Німеччина, Польща, Австрія, Чехія, Південна Корея, Канада, США, Аргентина та Чилі.
За роки творчої діяльності В. Пірус належно поцінований громадськістю та нагороджений грамотами, дипломами та подяками: управління культури Івано-Франківської ОДА, управління культури Івано-Франківського міськвиконкому, Івано-Франківської обласної філармонії, ІІ-а премія концертмейстера конкурсу «Воля» в м. Івано-Франківську (1997), Гран-прі міжнародного фестивалю «Фортепіанна музика ХХ ст.» в м. Києві (2000), дипломант фестивалю органної та камерної музики в м. Хмельницькому (2010), дипломант «Кращий концертмейстер конкурсу» П’ятого Всеукраїнського відкритого конкурсу молодих вокалістів імені Іри Маланюк (2015), учасник Першого Міжнародного фестивалю ретро-музики ім. Б. Весоловського (м. Львів, 2015).
У 2010 році пройшовши курси підвищення кваліфікації отримав свідоцтво – спеціаліст-концертмейстер вищої кваліфікаційної категорії (тема роботи «Художньо-мистецькі аспекти основ розвитку інтерпретаційних умінь студентів у процесі концертмейстерської підготовки»).

У 2018 році пройшовши курси підвищення кваліфікації отримав свідоцтво – викладач фортепіано вищої категорії та спеціаліст-концертмейстер вищої кваліфікаційної категорії (тема роботи «Відродження та збереження українських народних традицій»).