Шановні колеги, науково-педагогічні працівники Кафедри виконавського мистецтва Карпатського національного університету імені Василя Стефаника!

У цей святковий день прийміть щирі вітання та вдячність за вашу віддану працю, невтомне служіння музиці та освіті. Ви щодня відкриваєте студентам світ мистецтва, допомагаєте віднайти власний голос, розкрити талант і відчути силу творчості.

Ваша педагогічна майстерність і мистецьке покликання формують нове покоління митців, а ваша любов до справи надихає та підносить у світі, де культура є основою духовності.

Бажаємо вам натхнення, міцного здоров’я, нових творчих і педагогічних звершень. Нехай ваша праця буде гідно оцінена, а кожен день дарує радість від спілкування зі студентами та мистецтвом!

Зі святом, дорогі колеги!

Сьогодні, 1 жовтня, весь світ вшановує одну з найвеличніших сил, що об’єднує людство, – Музику. Це не просто мистецтво. Це пульс цивілізації, універсальна мова, що долає кордони, епохи та культурні бар’єри. Музика, як архітектура емоцій, збудована зі звуків, і водночас, як дзеркало, в якому кожне покоління бачить відображення своїх прагнень, здобутків та тріумфу.

У сучасному прагматичному світі, що мчить у шаленому ритмі технологічних змін, може виникнути питання: навіщо потрібна фахова мистецька освіта? Відповідь проста: вона потрібна як ніколи! Музична освіта – це не лише про вміння віртуозно володіти інструментом чи голосом. Перш за все, це інвестиція в людину.

Вона виховує дисципліну, якої вимагає кожна вправа та репетиція. Вона формує аналітичне мислення, необхідне для розшифрування складної партитури. Вона розвиває емоційний інтелект, вчить чути не лише ноти, а й тишу між ними, простір для почуттів. Музика зберігає наш культурний код, єднаючи нас із попередніми поколіннями та передаючи у спадок найцінніше – нашу ідентичність. Без мистецтва суспільство втрачає душу.

І саме тут, у самому серці Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, Кафедра виконавського мистецтва виконує свою особливу місію. Ми не просто освітній підрозділ. Ми є творчою лабораторією, де народжується майбутнє українського виконавства, нове обличчя української сцени. Ми зберігаємо традиції, унікальні мелодії Карпатського краю, щоб вони отримали нове життя та сучасне звучання. Наша кафедра, як камертон, що налаштовує творчу атмосферу всього університету, доводячи, що класичний університет – це не лише про формули й дати, а й про гармонію та красу.

Наша гордість, безперечно, це наші викладачі, справжні майстри своєї справи, які передають студентам не “багаж” знань, а вогонь любові до мистецтва. А наша надія, це наші талановиті студенти, чиї імена вже завтра звучатимуть на найкращих сценах України та світу.

У цей святковий день ми бажаємо всій нашій творчій спільноті, професорам, концертмейстерам, студентам, магістрантам та випускникам, невичерпного натхнення, сміливих експериментів та вдячних слухачів. Нехай музика, що народжується в стінах нашої кафедри, завжди буде джерелом світла, надії та духовної сили.

Нехай звучить!

Сьогодні, 14 квітня у рамках проходження педагогічної практики відбулися відкриті індивідуальні заняття із Фаху (оркестрові інструменти, саксофон) аспіранта другого року навчання кафедри музичної україністики та народно-інструментального мистецтва Андрія ЯСЬКІВА зі студентом групи ММ-42(івм) кафедри виконавського мистецтва Назарієм КВІТЧУКОМ на тему «Робота над виконавськими та стильовими особливостями п’єси для саксофона “Маленький пастух” К. Дебюссі» та аспіранта третього року навчання кафедри музичної україністики та народно-інструментального мистецтва Руслана ПАВЛЮКА зі студенткою групи ММ-22(івм) кафедри виконавського мистецтва Олександрою ЮРЦЕНЮК на тему «Образний зміст п’єси для саксофона-соло “Птах зі зламаним крилом” І. Тараненка».

Щиро вітаємо аспірантів Андрія ЯСЬКІВА та Руслана ПАВЛЮКА за якісно підготовлені, методично обґрунтовані та творчо насичені заняття. На розгляд глядацької аудиторії було продемонстровано не лише добру обізнаність у виконавських особливостях обраних творів, але й уміння адаптувати ці знання до потреб і рівня студентів, стимулюючи їхню інтерпретаційну ініціативу та виконавську самостійність.

Варто також відзначити, що зміст занять мав чіткий зв’язок із темами дисертаційних досліджень аспірантів, що безумовно свідчить про інтеграцію їхньої наукової та педагогічної діяльності. Такий підхід заслуговує на окрему увагу й схвалення.

Окремі слова подяки — науковому керівнику, кандидату мистецтвознавства, доценту кафедри музичної україністики та народно-інструментального мистецтва Ірині Степанівні ПАЛІЙЧУК за наукову підтримку, методичне спрямування й розвиток дослідницького потенціалу аспірантів.

А також слова вдячності — творчому наставнику, заслуженому працівнику культури України, доценту кафедри виконавського мистецтва Олександру Юліановичу МЕЛЬНИКУ, чия педагогічна школа, безперечно, є важливим чинником формування виконавсько-педагогічного стилю обох аспірантів.